БОЧЕЧКІВСЬКА ГРОМАДА В ЖАЛОБІ ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ЗЕМНУ ДОРОГУ СВОГО ГЕРОЯ – АНДРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА КУРЧЕНКА
Цей день назавжди залишиться чорним у серцях жителів громади. День, коли рідна земля прийняла у свої обійми свого мужнього сина.
Провести Захисника в останню путь прийшли його рідні та близькі, побратими, друзі, духовенство, військовослужбовці, представники влади та небайдужі мешканці громади. У кожному погляді, у кожній молитві, у кожній сльозі відчувалися безмежний біль, глибока вдячність і щира шана до людини, яка без вагань стала на захист Батьківщини.
Особливо зворушливою стала остання дорога Героя рідною громадою. Жителі усіх населених пунктів Бочечківської громади вийшли назустріч траурному кортежу, утворивши живий коридор пошани. Люди ставали навколішки, схиляли голови, тримаючи в руках державні прапори. Шлях, яким востаннє повертався додому Захисник, був устелений живими квітами — як символ безмежної любові, вдячності та світлої пам'яті.
Після чину відспівування Андрія Миколайовича з усіма військовими почестями поховали на центральному кладовищі в його рідному селі Козацьке. Відтепер саме тут житиме пам'ять про людину, яка стала прикладом незламності, мужності та самопожертви.
Сьогодні плаче родина. Плаче громада. Плаче вся Україна, адже кожен полеглий Захисник — це непоправна втрата для всього нашого народу.
Бочечківська громада низько схиляє голови перед світлою пам'яттю Андрія Миколайовича. Його мужність, вірність військовій присязі, любов до рідної землі та жертовність назавжди залишаться у наших серцях. Ми пам'ятатимемо його не лише як воїна, а як люблячого чоловіка, батька, сина, брата, друга, земляка.
Висловлюємо щирі співчуття дітям, усій родині, побратимам і близьким. Нехай Господь дарує душі Героя вічний спокій і Царство Небесне, а рідним — сили пережити це невимовне горе.
Вічна пам'ять і слава Герою України!
Герої не вмирають!
