Бочечківська громада

Сумська область, Конотопський район

Цивільно-правовий договір

 

Цивільно-правовий договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Цивільно-правовий договір є однією з підстав виникнення зобов’язальних правовідносин. Цивільно-правовий договір є юридичною конструкцією, що опосередковує широкий спектр різноманітних дій учасників цивільних правовідносин майнового та організаційного характеру.

За цивільно-правовим договором відносини регламентується не трудовим законодавством, а виключно цивільним. Тобто дві рівноправних сторони домовляються:

  • про виконання робіт або надання послуг, із зазначенням їх вичерпного переліку в договорі. Факт виконання обов'язково оформляють актом виконаних робіт/наданих послуг;
  • конкретні строки виконання робіт/надання послуг або кожного окремого їх етапу;
  • вартості виконання робіт, надання послуг.

Виконавець за договором отримує оплату не за процес праці, а за результат. Його не включають до штатного розпису, він не підпорядковується правилам трудового розпорядку і не претендує на соціальні гарантії від держави (наприклад, оплату лікарняного), на які можуть розраховувати працівники за трудовим договором. Кожна зі сторін у будь-який момент може розірвати договір.

  Строк договору. Так, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ, а строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду відповідно до ст. 846 ЦКУ. Тобто законодавством не встановлено мінімального чи максимального терміну, на який може укладатися ЦПД.Водночас договори ЦПХ не можуть укладатися на невизначений строк.

Зверніть увагу: не варто укладати цивільно-правові договори на тривалий строк замість трудових, бо при перевірці їх можуть перекваліфікувати в трудові договори.

Причин для цього кілька:

  1. Некоректний предмет договору . Доволі часто він описаний розпливчасто, наприклад «надання бухгалтерських послуг», без уточнення, які саме послуги мають бути надані для виконання умов договору. Правильно буде написати: «складання первинних документів, заповнення книги обліку доходів, складання та подання звітності».
  2. Системність  — якщо ЦПД укладено з одним виконавцем тричі або більше за рік, велика ймовірність, що в разі перевірки контролери звернуть на це увагу і спробують перекваліфікувати договір. Наприклад, договір про надання юридичних послуг укладено на рік і щомісячно виставляється акт виконаних робіт.

Оподаткування виплат за ЦПД

Виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими самими податками і зборами, що і зарплаті за трудовим договором.

ПДФО. Одночасно з виплатою винагороди утримується ПДФО в розмірі 18% від суми виплати за рахунок фізичної особи (п. 168.1.1 ПКУ). Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, податок сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ??звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПКУ).

Військовий збір. 1,5% від суми винагороди — строки виплат такі самі, як для виплати ПДФО.

ЄСВ. Сплачується одночасно з виплатою винагороди в розмірі 22% від суми виплати. Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, то щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що йде за місяцем його нарахування.

Звітність

Попрацювавши з фізичною особою за  ЦПД, замовник зобов'язаний відобразити цей факт у звітності.

Утримання ПДФО і військового збору слід показати в щоквартальному звіті 1ДФ. А нарахований ЄСВ — у щомісячному звіті за формою Д4.

Зверніть увагу: виплати за ЦПД із підприємцями, які надавали вам послуги відповідно до зареєстрованих кодів КВЕД, показувати в Д4 не потрібно.

Штрафи

1ДФ. За неподання розрахунку, подання його з порушенням строків, не в повному обсязі або з недостовірними відомостями чи помилками, через які зменшилася або збільшилася сума ПДФО чи змінився платник податків, накладається штраф — 510 гривень. У разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень (п. 119.2 ПКУ).

За неподання Д4, несвоєчасне подання або не за тією формою — штраф 170 гривень за кожне порушення. В разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень.

З ЄСВ:

  • за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ — 20% своєчасно не сплачених сумм (п. 2 ч. 11. ст.25  Закону про ЄСВ) ;
  • якщо фіскальний орган чи суб'єкт господарювання донараховує своєчасно не нарахований ЄСВ — 10% суми донарахованого внеску за кожен повний або неповний звітний період, але не більше 50% суми донарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11. ст.25  Закону про ЄСВ) ;
  • на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу (ч. 10. ст.25  Закону про ЄСВ) .

З ПДФО та військового збору :

Якщо не нарахували, не утримали або не сплатили до бюджету ПДФО під час виплати доходу за договором ЦПХ і це порушення виявлять контролюючі органи, штраф буде 25% суми ПДФО, який треба було нарахувати чи сплатити. А за повторне порушення протягом 1095 днів — 50% суми податку, втретє й більше протягом 1095 днів — 75% суми ПДФО (п. 127.1 ПКУ).

Якщо ви самостійно виявили недоплату або несвоєчасну сплату військового збору, доведеться сплатити пеню (п. 129.1 ПКУ). Нараховується вона після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання. У нашому випадку це день виплати фізособі доходу, який обкладається ПДФО або військовим збором, а якщо дохід не виплатили — гранична дата сплати (ст. 168.1.2 ПКУ).

Адміністративні санкції (ст. 163-4 КпАП), які застосовуються до підприємців або посадових осіб юрособи:

  • попередження або штраф від 34 до 51 гривні — не утримали або не перерахували до бюджету ПДФО під час виплати доходу фізособі, не подали чи несвоєчасно подали звіт 1ДФ;
  • штраф від 51 до 85 гривень — за повторне подібне порушення протягом року.

Підстави для перевірки Держпраці (Постанова КМУ №295) :

  • звернення працівника чи фізичної особи стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
  • за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із ЗМІ;
  • за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів;
  • за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю);
  • за інформацією: Держстату, ДФС, Пенсійного фонду України;
  • за інформацією профспілкових органів.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у таких розмірах:

1. 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 125 190 грн. (якщо мінімальна зарплата 4 173 грн.) за наступні порушення:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;

– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;

– виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

2. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41 730 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці).

3. 3 мінімальні зарплати, – це 12 519 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

4. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 41 730 грн. (якщо мінімальна зарплата 4 173 грн.) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

5. 1 мінімальна зарплата (4 173 грн.) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

Фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 142 190 грн. (125 190 грн. + 17 000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 125 190 грн, а якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 4 173 грн.

Крім того, ст. 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн. до 17 000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 142 190 грн. (125 190 грн. + 17 000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді. У 2018 році – 128 690 грн. (111690 грн. + 17 000 грн.) 

Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийн

яття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 4 173 грн. (у 2018 році – 3723 грн) фінансового штрафу і до 1 700 грн. адміністративного штрафу.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь