ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ВІЙСЬКОВИМИ, ЯКІ ЩОЙНО ПОВЕРНУЛИСЯ З ФРОНТУ?
У рамках реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я поради психологинь Тетяни СІРЕНКО та Наталії ЗАРЕЦЬКОЇ допоможуть вам дібрати правильні слова
Ви міцно обіймаєте батька, брата чи сестру, вашу кохану людину, яка ще вчора ночувала в окопі під обстрілами. Чи думали ви, що скажете в цей момент? Про що запитаєте вдома? Як будете слухати численні історії або ж довгу тишу?
Поради психологинь Тетяни Сіренко та Наталії Зарецької допоможуть вам дібрати правильні слова
Важливо пам’ятати, що тепер ваші рідні чи товариші мають особливий досвід. А фізіологічний стан, в якому вони перебували, відрізнявся від того, в якому ми звикли жити щодня. Фактично людина тривалий час була на межі життя і смерті, а це вплинуло на її свідомість і на те, яким вона бачить світ довкола. Знадобиться певний час, аби минули надмірне збудження, тривожність та підсвідоме очікування небезпеки.
Перш за все, подбайте про відчуття безпеки довкола людини. Адже психіці потрібно більше часу, ніж тілу, щоб повернутися до звичного життя. Не створюйте додаткових провокацій, не робіть сюрпризів. Не ставте тригерних запитань («що ти відчував, коли вбивав?» тощо).
Пам’ятайте: сум, туга, лють, агресія, які можуть прориватися назовні вдома, адресовані не вам. Так проявляються не до кінця пережита ненависть до ворога, тривалий стрес, втома. У таких випадках згадуйте про 3 головних правила спілкування: не жаліти, поважати, підтримувати.
Найболючіше, що можуть почути захисники: «навіщо ти туди поїхав/поїхала?», «ми туди тебе не посилали». Не варто такого говорити ні вголос, ні подумки, адже інколи ми мовичмо дуже виразно.
Якщо ви не можете змиритися з тим, що близька людина на війні, або вам важко підібрати правильні слова для спілкування, зверніться до психолога. Фахівець допоможе розібратися, звідки береться внутрішня незгода, та підкаже, як не зробити боляче.
За матеріалами: https://www.facebook.com/howareu.program
