ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВʼЯ У СТАРШОМУ ВІЦІ – ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ
В усьому світі психічне здоров’я людей старшого віку зазвичай отримує мало уваги суспільства та системи охорони здоров’я. І для того є різні причини. У цьому матеріалі ми розповімо про те, як піклуватися про психічний добробут старших людей. Зауважте, що кажемо саме «добробут», а не «здоров’я» – аби людина навіть із симптомами розладів чи хвороб добре почувалася, і її навколишні теж
Вікові зміни в психіці
У кожному віці свої особливості психіки і свої можливі негаразди. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) стверджує, що понад 14% людей у віці 60+ має той чи інший психічний розлад та/або деменцію.
Погіршення мислення, поведінки та настрою у людей старшого віку заведено вважати нормою. А «норму», якою би прикрою вона не була, рідко піддають сумніву і намагаються змінити. Насправді старший вік не означає безальтернативну відсутність психічного добробуту, та для цього потрібні вчасні грамотні дії на рівні самої людини, родини, оточення, громади і країни.
Нам може бути прикро бачити зміни в поведінці чи навіть особистості наших рідних і важко приймати це. На жаль, не всьому можна зарадити і повернути колишній стан – це варто тверезо усвідомлювати і приймати. Деменція не має зворотної дії, й подекуди після інсульту мовлення чи розуміння мови порушується назавжди, і це все дуже ускладнює спілкування. Та є речі, яким можна запобігти чи навіть подолати – зокрема, це депресивний і тривожний розлади та психотичні симптоми. Ризик розвитку деменції також можна певною мірою знизити, але це варто робити упродовж усього життя з молодого віку.
Які розлади найпоширеніші в старшому віці?
2021 року актор Брюс Вілліс отримав антипремію «Золота малина» за найгіршу акторську гру у восьми фільмах, які вийшли того року. Згодом цю відзнаку відкликали, адже стало відомо про причину жахливої гри зірки – лобно-скроневу деменцію. Нині актор, який все життя був у добрій фізичній формі, практично втратив здатність до мовлення (афазія). Цей тип деменції спіткає людей у середньому та старшому віці та, на щастя, трапляється рідко. Більш поширеними так званими віковими психічними розладами та хворобами наразі є:
Тривожний розлад в усіх його різновидах, що в різних людей може проявлятися в надмірній і безпричинній тривозі, неспокої, панічних нападах, підозрі в себе хвороб, яких ще немає, фобіях, зокрема соціофобії, чи в нагромадженні мотлоху.
Депресія – може розвинутися на тлі хронічних захворювань, бідності, соціальної ізоляції, і проявляється в плаксивості, домінуванні поганого настрою, апатії, анорексії, болів, які не мають пояснення, чи порушеннях сну.
Деменція – відчутний незворотний поступовий занепад мисленнєвих функцій (здатності логічно мислити, давати собі раду з буденними справами, пам’ятати і згадувати потрібну інформацію, відчувати адекватні ситуації емоції). Є кілька типів деменції, як от хвороба Альцгеймера, васкулярна деменція тощо.
Психотичні симптоми. Діагнозу «психоз» не існує – можна вести мову про психотичні симптоми в людини, а саме різноманітні галюцинації, агресію й так звану ажитацію, коли людина постійно безладно метушиться, рухається, щось говорить і не піддається заспокоєнню. Психічні розлади можуть мати на додачу ті чи інші психотичні симптоми.
Часто кілька розладів можуть бути одночасно чи взаємно збільшувати ризик виникнення. Варто пам‘ятати, що в старших людей депресія чи тривожність проявляються інакше, ніж у людей середнього віку, через що часто ці розлади залишаються без уваги сімейних лікарів. А самі люди рідко коли підозрюють, що з ними щось пішло не так, і не шукають допомоги.
Як запідозрити проблеми з психічним станом?
Тривожні симптоми психічних розладів чи ознаки шляху до них у старшому віці найчастіше можуть бути такими:
Помітні зміни в настрої, енергійності чи апетиті.
Збайдужіння чи відсутність позитивних емоцій.
Безсоння чи надмірний сон.
Незмога зосередитися, метушіння, відчуття себе на межі зриву.
Надмірна необґрунтована тривожність.
Часті злість, дратівливість, агресивність.
Зловживання алкоголем.
Безпорадність і розпука.
Розмови про свою несподівану смерть чи навіть спроба суїциду.
Нав’язливі думки чи дії.
Думки чи поведінка, які суттєво заважають в спілкуванні з людиною та її побуті.
Звукові, тактильні чи слухові галюцинації.
Відсутність чи недостатність особистої гігієни.
Ризик психічних розладів у старшому віці підвищують такі чинники:
стресові події,
бідність, нужденність,
самотність, соціальна ізоляція,
хронічні захворювання,
обмежена мобільність,
догляд за важкохворим партнером чи партнеркою,
невротичність,
слабке вміння давати собі раду (вчасно пити ліки і їх купувати, знаходити собі заняття тощо).
Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.
Детальніше за посиланням: http://surl.li/mwsgq
