Історія захисника Сергія: служба, родина та віра в Перемогу
У цивільному житті він стояв на варті правопорядку, працюючи в поліції охорони. Проте вже два з половиною роки його завдання масштабніше — захищати суверенітет та майбутнє України. За цей час служба повністю змінила його погляди на світ.
Війна навчила найголовнішому каже Сергій:
«по-справжньому цінувати кожну мить життя».
Важкі будні відкрили в ньому нову, раніше незнану рису — залізобетонну витримку. На службі понад усе бракує звичайного людського відпочинку, а в короткі хвилини сну йому часто сниться проста цивільна дрібниця — шматочок домашнього торта.
Попри всі випробування, найбільшим джерелом щастя для чоловіка залишається його родина. Після виконання задач він доповідає керівництву, а вже наступної миті телефонує сім'ї. Саме малюнки маленької донечки стали його найнадійнішим оберегом.
«Слова на дитячому малюнку — "Ждемо, повертайся живим" — гріють душу у найважчі хвилини на відстані».
Він живе мрією про закінчення війни та нашу Перемогу. Найбільше прагне повернутися додому, міцно обійняти рідних і разом із ними поїхати на омріяний відпочинок.
Дивлячись у майбутнє, захисник точно знає, який головний заповіт хоче залишити своїй дитині та наступним поколінням українців:
«Не ставати егоїстами, бути патріотами своєї Держави».
